Передача відеосигналу по волоконно-оптичній мережі дуже важливі нюанси


Висока перешкодозахисна ВОЛС обумовлена тим, що в природі і промисловості фактично відсутні джерела електричного і магнітного поля напруженості, які здатні змінити умови розповсюдження світлового імпульсу в оптоволокне.
Крім цього найчастіше оптичні кабелі не містять металевих елементів, тому проблем, пов′язаних з різницею потенціалів поверхів і будівель, з блукаючими струмами в грунті і т. п., не виникає. Волоконно-оптичні системи мають майже повну електричну ізоляцію, не страшаться підвищеній вологості, не вимагають устаткування, що захищає їх від витоків, пробоїв і короткого замикання.
Напівпровідникові приймачі і передавачі світла володіють достатньо високою стабільністю.

Відоме, що з найменшими втратами світло розповсюджується по повітрю і в склі. Наприклад, сучасні волокна мають загасання, рівне 0,2 дБ/км, що дає на довжині 100 м загасання 0,02дБ. На цій же довжині сучасний високоякісний електричний симетричний кабель має загасання близько 20 дб, тобто в 1000 разів більше.

Спочатку ВОЛС застосовувалися у військово-промисловому комплексі. Всім сучасним успіхам ВОЛС зобов′язані активному розвитку озброєнь в середині і в кінці минулого століття. Несприйнятливість ВОЛС до електромагнітних наведень і висока швидкість передачі інформації зумовили їх застосування в системах зв′язку між контрольно-вимірювальними і командними комплексами, до складу яких входили ЕОМ.
За зарубіжними даними 80-х рр., близько 5000 окремих ВОЛС загальною довжиною 150 км. між комп’ютерами використовувалися у складі командного комплексу ракетної системи МХ, забезпечуючи передачу інформації із швидкістю 3,2 Мбит/с [1].


Tags: , , , , , , , , ,

Загальне


Схожі записи

This entry was posted on Sunday, February 8th, 2009 at 09:15 and is filed under Загальне. You can follow any responses to this entry through the feed. Both comments and pings are currently closed.